ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ВИЗНАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ ДОГОВОРІВ НЕДІЙСНИМИ ТА НЕУКЛАДЕНИМИ

Незважаючи на те, що концепція неукладеного та недійсного договору сформувалася ще в 19 столітті, сучасна українська правова доктрина не має усталених правових позицій з цього питання. По-перше, це пояснюється відсутністю необхідного нормативного регламентування, по-друге, в силу того, що в радянській юридичній літературі зазначена правова конструкція сприймалася як проблема доктрини, а не практики, з ухилом на термінологічну складову, а не змістовну. У сучасній судовій практиці сформувалася тенденція до збільшення питомої ваги позовів, в яких вимоги обґрунтовуються саме недійсністю (неспроможністю) договору. Ще більшої актуальності питання неукладеного договору придбано після прийняття Пленумами Верховного і Вищого господарського судів України Постанов «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9 та «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05 .2013 №11 відповідно.